хоч куди

См. также в других словарях:

• куди — присл. 1) пит. У яке місце?, У якому напрямку? || Уживається в питально окличних реченнях, коли намагаються затримати, спинити когось, щось де небудь. || у сполуч. з част. не. Указує на те, що дія, рух, виражені відповідним дієсловом, спрямовані… …   Український тлумачний словник

• хоч — I хоча/, спол. 1) допустовий. Уживається у складнопідрядних реченнях з логічною невідповідністю між змістом складових частин; відповідає за значенням словоспол. незважаючи на те, що; ужитий на початку підрядного речення, сполучає допустове… …   Український тлумачний словник

• будь-куди — присл. У всяке місце; байдуже куди; хоч куди, хоч би куди …   Український тлумачний словник

• будь-куди — 1) присл. (у будь яке місце), абикуди, хоч (би) куди; куди завгодно, байдуже куди, куди попало [попаде], куди хочеш [хочете], куди прийшлося [прийдеться], куди б [то (там)] не було [не буде] (будь куди без розбору) 2) див. навмання 2) …   Словник синонімів української мови

• абикуди — присл. Хоч куди, у будь яке місце …   Український тлумачний словник

• абикади — Пр. Буд де, хоч куди, в яке небудь місце (напрям). Піду од вас абикади, в сьвіт за очы …   Словник лемківскої говірки

• там — 1) присл. Указує на місце більш віддалене порівняно з іншим, ближчим; у тому місці, у тих місцях; прот. тут. || Уживається в поєднанні з пит. займ. хто, що. || Вживається у функції співвідносного слова в головному реченні, якому в підрядному… …   Український тлумачний словник

• бік — бо/ку, ч. 1) Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. •• Під бо/ком дуже близько, поруч. 2) Яка небудь сторона, стінка, площина предмета. 3) Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, а збоку чого небудь. 4) Напрямок або… …   Український тлумачний словник

• бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності …   Український тлумачний словник

• покотитися — I очу/ся, о/тишся, док. 1) Обертаючись, почати пересуватися в певному напрямі. || з кого – чого, на що. Звалитися. || на що, на чому. Упасти в непритомному стані. Покотитися зі сміху. •• Хоч покоти/ся а) нічого немає, зовсім пусто; б) гладенько,… …   Український тлумачний словник

• упослідження — Упослідження: скривдження [47] принижування [XIX] зато тягнуть в релігійнім згляді на полудень, а в політичнім згляді куди?.. Про те ще менше згадки було на кирило мефодіївськім святі, але з усього радісного приймання слов ян австрійських, а з… …   Толковый украинский словарь